Усе частіше в Україні з'являються нові екологічні ініціативи, зростає екоспільнота та створюються цікаві проєкти. До Дня Незалежності України ми вирішили поділитись екодосягненнями, а допоможе нам у цьому Ірина Миронова – голова Громадської організації Zero Waste Lviv.
Цікаво знати Вчені розробили новий тип пластику: він безпечний для навколишнього середовища
Екоініціативи в Україні
Світ вже не один рік поспіль виносить на перший план екологічні проблеми. Зараз ми живемо в епоху наслідків: забруднення повітря, води, глобального потепління, деградації природних ресурсів, вирубки лісів. І всі вони потребують ефективних та нових рішень. Тому важливо, аби кожен долучався до усунення негативних впливів людської діяльності.
Екоспільнота
Зараз в Україні існує багато ініціатив, які спрямовані на розв'язання екологічних проблем. За право громадян на чисте довкілля борються громадські організації та екоактивісти. Така спільнота відповідальних українців постійно зростає, і це не може не тішити. Екоактивістка Ірина Миронова стверджує, що саме екологічний аспект став важливою складовою руху за незалежність.
Після аварії на Чорнобильській АЕС об'єднання довкола цієї проблеми та протестні заходи довели нездатність системи Радянського Союзу гарантувати екологічну безпеку населення. З цього руху свого часу утворилася значна кількість громадських організацій, частина з яких існує досі. З іншого боку, в нас зараз є багато новаторів, які шукають рішення у сфері ефективного використання ресурсів,
– розповіла Ірина Миронова.
Сортування сміття
Дуже важливо сортувати сміття / Фото Pexels
Україна, хоч і повільно, але вчиться сортувати відходи. З 1 січня 2018 року увійшов в дію Закон "Про відходи", згідно з яким українці повинні сортувати сміття у різні баки. У цьому ж році прийняли рішення позбутися сміттєпроводів у житлових будинках.
Дуже великою перепоною для налагодження роздільного збору сміття є відсутність рамкового законодавства, яке б передбачало розширену відповідальність виробників. Тобто вартість роздільного збору і передачі на перероблення має бути закладена у вартість продукції. Це дуже важливо для того, щоб з'явились додаткові ресурси для налагодження інфраструктури роздільного збору відходів,
– пояснює очільниця Громадської організації Zero Waste Lviv.
В Україні є багато пунктів збору сортованих відходів / Фото Pexels
Переробленням промислових відходів займаються близько 28 компаній. Ці підприємства утилізують небезпечні будівельні відходи, використані батарейки та олію. Деякі з них добувають зі сміття електричну енергію.
В Україні на сьогодні також працює 22 сортувальні лінії, які займаються відокремленням побутових відходів. Саме там відбирають та відправляють на перероблення картон, пластикові пляшки, залізні та скляні банки.
У наших смітниках, особливо влітку, до 65% сміття – це саме органічні відходи. Про технологію їх перероблення подбала сама природа. Якщо вони не потрапляють на полігон, то не стають добривом, а не сміттям, джерелом парникових газів, які спричиняють зміни в кліматі,
– пояснює Ірина Миронова.
Для утилізації таких відходів, які не можна викидати у звичайні контейнери, є спеціальні підприємства. Нагадаємо: до таких відносять батарейки, акумулятори, хімічні речовини, машинну оливу та лампи, які містять ртуть. Для того, щоб спростити пошук відповідних місць утилізації, в Україні було створено спеціальну карту "Куди здати відходи": вводите місто і швидко знаходите розташування пунктів збору.
Пластик та одноразові продукти
В Україні ефективно борються із надмірним використанням пластику / Фото Pexels
Рятівним колом для України став прийнятий влітку 2021 року Закон "Про обмеження обігу пластикових пакетів на території України". Він передбачає виведення надтонких поліетиленових пакетів, які не можна безплатно поширювати та заохочувати до їх використання. Проте це не єдина ініціатива, яка допомагає берегти природу від пластику та обмежувати використання одноразових засобів.
Проєкт "Без поліетилену" ми розпочали ще у 2019 році та організували день без пакетів у львівських супермаркетах. У Міжнародний день відмови від поліетиленових пакетів ця кампанія набула національних масштабів,
– ділиться досвідом Ірина Миронова.
Така акція дозволила показати супермаркетам, що можна істотно зменшити використання поліетиленових пакетів, і це не наразить торгові мережі на значну критику. Активісти Zero Waste Lviv також запустили проєкт заставної багаторазової тари для кави. Тобто можна піти у кав'ярню, залишити невелику суму, щоб взяти багаторазове горнятко, і згодом повернути його. Ця кампанія має назву Zero.cup. На сьогодні 3 мережі, тобто 17 кав'ярень, підтримують цей проєкт.
Замість одноразових горняток, беріть у кав'ярню своє / Фото Pexels
Ще одна акція Кава у своє горнятко набула розголосу у квітні 2021 року. Тоді організація Zero Waste Lviv створила мапу із закладами, які пропонують бонус за те, що ви прийдете зі своєю тарою.
Понад 120 кав'ярень сьогодні дають знижку на каву у своє горнятко, якщо споживачі приходять з багаторазовим посудом. У такий спосіб ми теж намагаємось заохотити кав'ярні та суспільство зменшувати використання одноразової тари,
– пояснює Ірина Миронова.
До теми У Львові відбудеться найбільший екологічний фестиваль Zero Waste Fest 2021
Свідома мода
Модна індустрія – одна з "найбрудніших" сфер промисловості. Щороку бренди виготовляють тонни одягу, які потім відправляються на смітник, і це ще не найгірший розвиток подій. У 2017-му бренд Burberry спалив одяг на суму понад 36 мільйонів доларів. А Michael Kors, HENRI BENDEL та Juicy Couture ще кілька років тому змушували своїх працівників розбивати годинники, рвати шовкові сукні та розрізати спортивні костюми замість того, щоб віддати бідним.
У часи роботи Greenpeace такий несвідомий підхід відштовхує споживачів, тому бренди шукають нові способи творити та утилізовувати. Зокрема, цікавими ініціативами може поділитись й український сегмент.
Модна індустрія чи не найгірше впливає на екологію / Фото Unsplash
Зменшувати негативний вплив на екологію взявся український бренд Ksenia Schnaider. Його засновники Антон та Ксенія Шнайдер створюють одяг із вінтажних тканин. Дизайнери переробляють старі джинси, створюючи нові неординарні речі у стилі печворк. Клаптикова технологія не єдина їхня гордість, адже для пошиття інших речей вони купують спеціальні екологічні тканини.
Re-beau також стали новаторами у ресайклінгу. Засновники вирішили переробляти старі CD-диски та створювати з них неймовірні прикраси, даючи пластику друге життя. До того ж бренд інвестує 10% зі свого прибутку в організацію прибирань лісів, озер і річок. Devohome здобув свою популярність завдяки екошубам, які вони виготовляють з конопляного хутра. Бренд також створює жакети та кеди з цієї рослини.
Екосумки
Мода на екоторбинки не оминула стороною й українців. Інстаграм-інфлюенсери та прогресивна молодь взялись впроваджувати цей тренд у буденність. Зараз шопери – це звичний аксесуар для походу в магазин. В Україні також існує чимало брендів, які виготовляються ці екологічні атрибути.
Наприклад, Avoska долучився до свідомої екотечії. Олеся Вершигора створює трендові аксесуари вручну з органічної бавовни. В авоськах можна носити свіжі овочі та фрукти, замість поліетиленових пакетів. Стильні та екологічні шопери можна також знайти у Raw Flaw. Для виготовлення таких аксесуарів вони використовують веганський папір, який можна мити, прати та переробляти.
Тож можемо з упевненістю сказати, що українці дбають про екологію. Ми ще оговтуємось після катастрофи на Чорнобильській АЕС і водночас боремось за чисте довкілля разом зі всім світом. До Дня Незалежності України голова Громадської організації Zero Waste Lviv та екоактивістка Ірина Миронова закликає українців: "Не марнуйте природні ресурси: чи це вода, чи електроенергія, чи все те, що стає сміттям. Адже сміття – це марнування. Намагайтесь уникати утворення відходів, особливо тих, які не переробляються. Я впевнена, що кожному українцю до снаги мати свою пляшку на воду, багаторазову торбинку чи горнятко, і не створювати непотрібного сміття".