Вчені починають розуміти, що безліч прибережних видів, зазвичай незнайомих з відкритим океаном, починають колонізувати це нове пластикове місце існування.

Цікаво Із думкою про довкілля: чому й куди з ресторанів McDonald's зникає пластик

Життя на сміттєвій плямі

У новій статті морський еколог Лінсі Харам, колишній науковий співробітник Смітсонівського центру екологічних досліджень (SERC), описав види, які обрали океанічну сміттєву ділянку своїм домом.

Харам та його колеги відзначають, що відбувається зрушення у складі видів океанічних безхребетних з появою все більшої різноманітності прибережних видів, здатних займати ці пластикові плоти.

У ці спільноти входять види анемонів, гідроїдів та креветкоподібних амфіпод. Команда називає ці нові співтовариства неопелагічними, neo означає "новий" і "пелагічний" – тобто відкритий океан, а не прибережний.

Поява цих нових прибережних організмів може порушити екосистему, яка і так уразлива і відчуває брак ресурсів.

Прибережні види прямо конкурують із цими океанічними рафтерами. Вони змагаються за простір. Вони змагаються за ресурси. І ці взаємодії дуже погано зрозумілі,
– наголошує Лінсі Харам.

Більшість видів у відкритому морі раніше не зустрічалися. Зокрема це Anthopleura та інші актинії, Stenothoe gallensis, інші бокоплави, а також ракоподібне Planes major, Lepas anatifera та інші прибережні організми. Вони не просто виживають на пластику – вони створили здорові квітучі колонії.

Велика тихоокеанська сміттєва пляма


Це водоверть антропогенного сміття у північній частині Тихого океану – на захід від американської Каліфорнії. На цій ділянці сконцентровано надзвичайно щільні масиви пластику та інших відходів, занесених водами Північно-Тихоокеанської системи течій.

Площа сміттєвої плями різні дослідники оцінюють від 700 тисяч до 15 мільйонів квадратних кілометрів, тобто навіть найменша оцінка перевершує площу України на 20%.