"Наука – це вона": який внесок зробили жінки у розвиток світового прогресу

Спеціально для 24 каналу координаторка проєктів STEM is FEM та "Наука – це вона" Єлізавета Коренко розповіла, який насправді внесок зробили жінки у розвиток світової науки. Зокрема, українки.

Варто знати Рівність, відкритість та повага: що потрібно знати про принципи роботи МакДональдз

Бетті Снайдер Холбертон, Джин Дженнінгс Бартік, Кетлін Макналті, Марлін Вескоф Мельцер, Рут Ліхтерман і Френсіс Білас Спенс / Фото felizdiadelasmujeres8

Гучні імена у світовій науці

Внесок жінок у становлення та розвиток численних наукових галузей важко переоцінити. Ба більше, не існує жодного напрямку, у якому вони не досягли успіху. Варто згадати хоча б таких потужних представниць:

• Мерлін Мельцер, Кетлін Макнальті, Бетті Дженнінгс, Бетті Снайдер, Франсіс Білас та Рут Ліхтерман – керували першим у світі програмованим комп'ютером ENIAC (Electronic Numerical Integrator and Computer);
• Стефані Кволек – польська хімікиня, яка розробила кевлар (синтетичне волокно, що у п'ять разів міцніше за сталь);
• Кетрін Джонсон та Дороті Вон – афроамериканки-математикині, котрі займалися розрахунками орбітальної механіки та комп'ютеризацією NASA;
• Ольга Д. Ґонзалес-Санабрія – пуерториканка, яка вирішила проблему живлення Міжнародної космічної станції за допомогою нікель-водневого акумулятора з тривалим терміном служби;
• Енн Цукамото – у співпраці з колегами виокремила стовбурові клітини: це пришвидшило вивчення кровоносної системи у людей, хворих на лейкемію, та дало основу для початку трансплантації кісткового мозку, що рятує сотні тисяч людей.

Дороті Вон, Лессі Хантер та Вівіан Адер – "Людські комп'ютери" / Фото NASA

Бувай, Матильдо!

Поруч з видатними досягненнями жінок історія пам'ятає й доволі ганебні явища. До прикладу, "ефект Матильди"

3 образливі приклади

1. Американська біологиня Нетті Стівенс першою у світі довела, що стать майбутніх організмів визначають хромосоми, однак це відкриття тоді приписали її сучаснику – генетику Томасу Ганту Моргану.
2. Фізикиня Ліза Майтнер не лише впровадила термін "поділ ядра", а й заклала теоретичну базу для проведення цієї операції. Проте Нобелівську премію з фізики за це отримав одноосібно її напарник – Отто Ган.
3. Фізикиня та хімікиня Марія Склодовська-Кюрі разом зі своїм чоловіком відкрила радіоактивні елементи полоній та радій. Аби Марію разом із ним за це включили до номінантів на Нобелівську премію, чоловікові довелося повоювати із комітетом. Єдиним союзником подружжя у цій боротьбі був член комітету – шведський математик Магнус Йоста Міттаг-Леффлер. Урешті, Склодовська-Кюрі отримала Нобеля. Якщо пересічних людей попросити назвати жінок-вчених, її найчастіше згадають першою. Та, на жаль, єдиною.

Нетті Стівенс / Фото Britannica

Сьогодні формальної дискримінації жінок у науці немає – вступити на STEM-спеціальність, отримати науковий ступінь чи Нобелівську премію з фізики або математики може будь-яка жінка. Проте проблема нерівності залишилася,
– говорить експертка.

Безперечно, такий дисбаланс, викликаний упередженнями та стереотипами, треба викорінювати. До цієї важливої місії долучилися свідомі, талановиті та прогресивні українці.

"Наука – це вона"

Україна може пишатися жінками, які зробили величезний внесок у розвиток світової науки. Аби зробити їхні досягнення більш видимими, було ініційовано просвітницький арт-проєкт "Наука – це вона". У ньому розповіли про 12 видатних українських науковиць. Задум вдалося втілити за участю ІТ-підприємця Сергія Токарєва.

Історія героїні проєкту "Наука – це вона" / Фото STEM is FEM

Обрати лишень 12 героїнь для проєкту було напрочуд складно, адже українська наука знає набагато більше видатних жіночих постатей. Ще складніше мені зараз – обирати, коли треба розповісти про декількох із дванадцяти. Опираючись на історії іноземних вчених, згаданих вище, найвлучніше буде згадати наступних героїнь,
– відзначає Єлизавета.

Матеріали виставки "Наука – це вона" / Фото STEM is FEM

Катерини Ющенко

Так, програмуванням першого у світі комп'ютера займалися американки. Однак варто розуміти, що без українки Катерини Ющенко ці технології не дійшли б до сучасного рівня розвитку так швидко. Саме наша вітчизняна кібернетикиня першою створила формальну мову адресного програмування, що дозволяла робити набагато більше операцій на комп'ютерах, ніж попередні програми.

Катерина Ющенко / Фото НАН

Cвітлана Арбузова

Генетикиня Світлана Арбузова отримала естафету від Нетті Стівенс. Американська вчена заклала основи визначення статі майбутнього організму. Українка Арбузова пішла набагато далі. Вона розробила систему біохімічного скринінгу потенційних батьків, за допомогою якого можна вирахувати ризики для майбутньої дитини отримати спадкове генетичне захворювання.

Марина В'язовська

Якщо афроамериканки заклали математичну основу для успішного існування космічного агентства США, то українська математикиня Марина В'язовська довела телекомунікаційні технології кораблів майже до досконалості. Науковиця вразила весь світ елегантністю розв'язання однієї з задач, над якою вчені всього світу ламали голови протягом століть. В'язовська розробила рівняння, що вирішує проблему пакування куль у 8-ми та 24-ох-вимірних просторах. Рішення помістилось всього на 23 сторінках, в той час, як рівняння попередників, що вирішує аналогічну задачу лише у 3-вимірному просторі, займає 300 сторінок! Це рівняння має практичне застосування у NASA. Двадцятичотирьохвимірне пакування застосовують у коді для космічного зонда "Вояджер". Сигнал, який він надсилає на базу, розбивається на 24 частини. Завдяки розв'язанню задачі про пакування куль можна виявити помилку в сигналі та виправити її.

Виставка "Наука – це вона" / Фото STEM is FEM

Вау-ефект vs звичні речі

Сьогодні ми усвідомлюємо, що безліч винаходів з "типово чоловічих" галузей знань зробили жінки. Однак найбільш абсурдним є те, що про це доводиться розповідати, як про якісь незвичайні речі. Однак обов'язково настане час, коли ці факти вже не матимуть вау-ефекту. Те, що жінка винайшла кевлар, wi-fi чи першу мову програмування не має дивувати. Це звичайна історія про святкування можливостей надзвичайного людського інтелекту. Безвідносно до того, чоловік чи жінка є носієм унікальних знань.

"Ми збираємося й надалі сприяти гендерній рівності в науці, підвищувати обізнаність суспільства, та повсякчас наголошувати, що недарма наука носить жіноче ім'я, що наука – це вона", – резюмує Єлизавета.